Мій терапевт сказав мені:

- Певний час через Вашу хворобу Вам доведеться побути Птахом.

Майже одразу до мене підлетіла Пташка.

Терапевт розсміявся:

- Я бачу ви легко вживетеся в нову роль.

Я кілька разів підстрибнув у напрямку Пташки. Вона зовсім не пручалась, лише збирала зерно поряд. Тоді я усвідомив, що це буде зовсім легко.

Раптом Пташка впала долілиць. У руці в неї була валіза. Я відкрив валізу й побачив там шматки її плоті, що руйнувалася.

Пташка не була поверхневою і матеріалістичною, як я передбачав. Їй теж була потрібна допомога.

Я брав плоть у руку. Вона була подібна на хліб змащений медом. Кожним своїм рухом я створював Пташку заново допоки не відчув, як вона тепер сильно любить мене.

Коли плоть у валізі скінчилась, я також усвідомив як тепер сильно люблю її.