Я очікував на зупинці, коли до мене підійшов чоловік і спитав:

- А ви не знаєте, тут проходить 36 автобус?

Я почав вибачатися:

- Я за 20 років не бачив жодного разу, щоби тут проходив 36 автобус, але Ви вже другий, хто сьогодні питає про це в мене. Можливо, він дійсно тут проходить.

- Він везе до церкви Варвари Плоскої.

- Це багато всього пояснює. Он, проходить 41 автобус. Він їде в Пущу, проїдете кілька зупинок, а тоді пересядете.

Ми сіли в автобус.

- Я заплачу за тебе. - сказав чоловік. - І простягнув 10 гривень.

Я взяв 2 гривні решти.

- Не слід. Я тоді заплачу за Вас.

Я відрахував 5 гривень, 2 гривні й ще 1 гривню й дав їх водієві. Але мене бентежило, що я отримав 2 гривні, що не належало мені.

Чоловік спитав у водія:

- Ким би ти хотів бути: вірусологом чи знавцем коронавірусу?

Для себе я розважив: звісно, було б добре знати особливості коронавірусу, але він може мутувати, тому краще знати про всі віруси загалом. Але він мабуть питає, бо це якась “чергова народна мудрість”, яку він узяв в інтернеті.

Я вийшов на своїй зупинці, роззирнувся і тут до мене під’їхав червоно-жовтий автобус, такий, які були в Америці в 70-х. Так ось він який автобус 36! Я увійшов усередину, там були негри у костюмах.

- Нам необхідно дослідити ці об’єкти на наявність антитіл. - Казав один з них іншому.

Які освічені вони, дарма, що негри! Такими вони й мають бути.